- зорати
- [зора/тие]
зоур'у/, -ре/ш, -реимо/, -реите/; нак. -ри/, зоур'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зорати — див. зорювати … Український тлумачний словник
зорати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поорати — ремо/, рете/, док. 1) перех. і без додатка. Зорати що небудь (про багатьох); зорати багато чогось, у багатьох місцях. 2) розм. Порити землю борознами, рівчаками, заглибинами і т. ін. у багатьох місцях. || перен. Укрити зморшками (обличчя, лоб і т … Український тлумачний словник
ворати — рю/, ре/ш, док., рідко. Зорати певну ділянку землі … Український тлумачний словник
зашкрябати — аю, аєш, док. 1) Почати шкрябати, проводити по якій небудь поверхні чимсь гострим, жорстким, утворюючи при цьому характерні звуки, шум. 2) перен., зневажл. Почати писати. 3) перен., розм. Мілко зорати землю … Український тлумачний словник
зораний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зорати. || зо/рано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
наорювати — юю, юєш, недок., наора/ти, орю/, о/реш, док., перех. і без додатка. 1) Орати велику кількість. 2) тільки док., розм. Те саме, що зорати … Український тлумачний словник
позорювати — I позорюв ати ю/ю, ю/єш, док. Зорювати якийсь час. II поз орювати юю, юєш, док., перех. Зорати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
поралити — лю, лиш, док., перех., діал. Зорати землю ралом … Український тлумачний словник
роздряпувати — ую, уєш, недок., роздря/пати, аю, аєш, док., перех. 1) Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. 2) тільки док., розм., рідко. Неглибоко, абияк зорати землю … Український тлумачний словник